
Чи може лісовідновлення дійсно охолодити планету та де слід садити дерева
Масове висадження дерев часто подається як ключовий спосіб боротьби зі зміною клімату. Проте їхній реальний вплив на температуру залишається недостатньо зрозумілим і значною мірою залежить від вибору місця. Нещодавній аналіз показує, що лісовідновлення справді може охолоджувати Землю, але з дуже різними результатами залежно від регіонів і обраних стратегій.
Ліси впливають на клімат двома способами. По-перше, вони поглинають вуглекислий газ, зменшуючи його накопичення в атмосфері та охолоджуючи планету. По-друге, вони змінюють місцеве середовище, впливаючи на відбивання сонячного світла, випаровування води та шорсткість поверхні. У тропічних зонах дерева сприяють випаровуванню та утворенню хмар, які відбивають сонячне світло, що знижує температуру. Натомість у холодних регіонах, таких як Сибір чи Канада, темні ліси поглинають більше тепла, ніж снігові поверхні чи луки, що може локально нагрівати атмосферу.
За допомогою просунутих кліматичних моделей порівняли три сценарії лісовідновлення. Перший передбачає масштабне лісовідновлення на площі близько 900 мільйонів гектарів, переважно в помірних та бореальних зонах. Другий зосереджений на тропічних регіонах, тоді як третій, більш скромний, охоплює близько 440 мільйонів гектарів. Результати показують, що всі ці сценарії призводять до глобального охолодження, але з помітними відмінностями. Тропічний сценарій, хоча й менш масштабний, забезпечує майже таке ж ефективне охолодження, як і найамбітніший, оскільки уникає ефектів потепління, спостережуваних на високих широтах.
На місцевому рівні лісовідновлення чітко охолоджує тропіки, збільшуючи вологість і хмарність. В Амазонії, Центральній Африці та Південно-Східній Азії температури знижуються завдяки тіні та підвищеній евапотранспірації. Натомість у бореальних зонах заміна снігу та трав’яного покриву лісами затемнює ґрунт і затримує більше тепла, нівелюючи частину переваг, пов’язаних із поглинанням вуглецю.
Ще одним важливим явищем є віддалений вплив лісів. Наприклад, лісовідновлення в Європі чи Північній Америці може змінити атмосферні та океанічні течії, впливаючи на температури в далеких регіонах. Таким чином, неправильно розташовані проєкти можуть навіть посилити потепління в інших місцях, зокрема посилюючи хвилі спеки або порушуючи режими опадів.
Дослідження підкреслює, що розташування нових лісів має таке ж важливе значення, як і їхня площа. Цільове лісовідновлення в тропічних і субтропічних зонах максимізує кліматичні переваги, тоді як висадження дерев у полярних або помірних регіонах іноді може мати зворотний ефект. Кліматична політика повинна враховувати ці складні динаміки, щоб оптимізувати вплив проєктів лісовідновлення.
Нарешті, навіть у найкращому випадку лісовідновлення може знизити глобальну температуру лише на кілька десятих градуса до 2100 року. Цього недостатньо для досягнення цілей Паризької угоди без радикального скорочення викидів парникових газів. Ліси відіграють важливу роль, але вони не можуть замінити амбіційний енергетичний перехід.
Crédits et attributions
Source principale
DOI : https://doi.org/10.1038/s43247-026-03331-3
Titre : Reforestation scenarios shape global and regional temperature outcomes
Revue : Communications Earth & Environment
Éditeur : Springer Science and Business Media LLC
Auteurs : Nora L. S. Fahrenbach; Steven J. De Hertog; Felix Jäger; Peter J. Lawrence; Robert C. Jnglin Wills